В ЦСМ М17 ВІДКРИТО ВИСТАВКУ «ВИХІД З ТІНІ»
27 березня в Центрі сучасного мистецтва М17 відбулося відкриття виставкового проєкту «Вихід з тіні». Подію відвідали більше 500 осіб, серед яких – гості та учасники проєкту, художники, поціновувачі мистецтва та меценати.
Учасники виставкового проєкту “Вихід з тіні” в ЦСМ М17: Деніел Аршам, Назар Білик, Катерина Бучацька, Мирослав Вайда, Діана Демяненко, Олена Домбровська, Жанна Кадирова, Аніш Капур, Алісія Кваде, Вартан Маркарʼян, Сергій Ніжинський, Сергій Попов, Беттіна Пустчі, Сергій Радкевич, Уго Рондіноне, Констянтин Рудешко, Юрій Сивирин, Vj Yarkus.
«Вихід з тіні» в М17 (Фотографія надана ЦСМ М17 © 2025)
«Вихід з тіні» – це мистецький досвід, що виходить за межі тривимірного світу, запрошуючи глядача у простір ідей, інтуїції та відчуттів», – Наталія Шпитковська, директорка ЦСМ М17, кураторка виставкового проєкту «Вихід з тіні»
«У часи війни культура відіграє надзвичайно важливу роль. Ми прагнемо, щоб люди мали змогу продовжувати саморозвиток, навчання і збагачення внутрішнього світу. Культура допомагає людям залишатися людьми», – Андрій Адамовський, меценат, колекціонер, фундатор Adamovskiy Foundation.
«Вихід з тіні» в М17 (Фотографія надана ЦСМ М17 © 2025)
Виставковий проєкт досліджує людське сприйняття реальності, простору та часу. Мистецтво 18 сучасних художників, представлених в експозиції виставки «Вихід з тіні», виступає як портал у виміри, що виходять за рамки звичного, запрошуючи глядача віднайти нові перспективи за межами власного світогляду
Робота Уго Рондіноне виходить за межі матеріальності, але бронза, з якої скульптура митця створена, все ж визначає її вагу, твердість та вплив. Вона слугує метафорою внутрішньої стійкості та самозаглиблення, алегорією часу, що застиг у своїй непорушності, та своєрідним тотемом споглядання і медитативного досвіду.
Беттіна Пустчі переосмислює повсякденні об’єкти, змінюючи їхнє значення та створюючи діалог між матеріалом, формою та простором. Її роботу можна розглядати як сучасне втілення ідей футуризму й конструктивізму, де динаміка форми та експерименти з матеріалом формують нове сприйняття об’єкта та його взаємодію з оточенням.
Аніш Капур досліджує тему порожнечі та простору, створюючи ілюзію безмежності та взаємодії форми з навколишнім середовищем. Трансформуючи матеріальність, митець запрошує глядача до роздумів про межі видимого та невидимого, об’єм і відсутність форми як художню категорію.
«Вихід з тіні» в М17 (Фотографія надана ЦСМ М17 © 2025)
Костянтин Рудешко пропонує зазирнути за зворотний бік простих двовимірних форм і відкрити за ними об’єм – третій вимір – невидиме, що розкривається лише при уважному погляді, наче побачити шестерні глобального годинникового механізму за пласким циферблатом часу, де теперішнє – лише мить, а минуле і майбутнє – абстракція.
Олена Домбровська використовує кольорову лінію, розмиваючи сюжет та перетворюючи його в абстрактну структуру, що надає глядачеві свободу інтерпретації відповідно до власного досвіду та переживань.
Мирослав Вайда застосовує чисті форми та колір як оптимальні інструменти для досягнення відчуття єднання, цілісності зі світом. Вони здатні спонукати до безпосередньої взаємодії з глядачем, позбавляючи упереджень і готових конструктів.
В змістовому і композиційному наборі робіт Сергія Радкевича – візуальний монолог митця, де через поєднання автономних символів та мізансцен розкривається індивідуальний досвід, що балансує між особистим сприйняттям реальності та соціальними правилами умовної «гри».
«Вихід з тіні» в М17 (Фотографія надана ЦСМ М17 © 2025)
Назар Білик через процес «ламінації» документує особисті спогади, показуючи, що навіть знання про близьку людину завжди туманне та неповне, його можна осягнути лише позбавившись шаблонного сприйняття.
Юрій Сивирин та Діана Демяненко аналізують чутливість до невидимих імпульсів реальності, показуючи, як мистецтво, подібно до птахів, що передчувають удар, виходить з тіні невідомого, реагуючи на приховані зміни та перетворюючи їх на візуальні символи й метафори.
Алхімічне поводження мисткині Алісії Кваде зі звичними речами ускладнює, а часом і викликає підозру у людських здібностях сприйняття реальності та ілюзії.
Жанна Кадирова у роботі «Діамант» руйнує стереотипи про матеріальну цінність, де сам образ діаманту «виходить з тіні» нав’язаного контексту та існує в просторі не як символ багатства, а як каталізатор запитання до глядача: що насправді є цінним?
Деніел Аршам у своїй скульптурі досліджує артефакти майбутнього, підкреслюючи, що саме матеріали та предмети, які нас оточують сьогодні, формуватимуть уявлення майбутніх поколінь про нашу епоху.
«Вихід з тіні» в М17 (Фотографія надана ЦСМ М17 © 2025)
Сергій Ніжинський створює триптих у стилі nonart, метою якого є апофатичне викриття дійсності за допомогою спростування онтологічної сутності зображених предметів.
Вартан Маркар’ян у відеороботі досліджує механізм сприйняття реальності через погляд – акт бачення, що водночас є процесом спостереження та інтерпретації світу.
Vj Yarkus розкриває ідею інших вимірів через призму геометричної форми гіперкуба, відображаючи складність і багатоаспектність сприйняття реальності, що виходить за межі звичного тривимірного простору.
Сергій Попов звертається у роботі до іронічного висловлювання, що поєднує філософську спадщину з реаліями цифрової епохи, де вічні істини та пошук сенсу трансформуються у швидкоплинні моменти соціальних мереж.
Скульптурна композиція Катерини Бучацької через штучний ідеал, що гармонійно вписується у природний простір, не втручаючися у його цілісність, відображає занепокоєння щодо поступової втрати чуттєвого зв’язку з природою.
Детальніше про проєкт за посиланням
Відвідати виставку в ЦСМ М17 можна з вівторка по неділю з 11:00 до 20:00 (понеділок – вихідний)
Адреса: м. Київ, вул. В. Антоновича, 102-104
Вхід за наявності квитка. Квитки можна придбати безпосередньо на рецепції в день відвідування ЦСМ М17.
В межах виставкового проєкту заплановане проведення кураторських та медіаторських екскурсій, лекцій, мистецьких та культурних подій, дискусій з учасниками виставкового проєкту.