Робота “Ніч у раю” Анатолія Ганкевича була натхненна однією єдиною фотографією, яку він зробив у саду біля своєї майстерні вночі: космічна глибина осінніх дерев, що перетворювалися на піксельні галактики, розгорталася прямо перед ним. Споглядання народило образ небесного космічного саду Всесвіту, де народжуються і вмирають всі зірки, і показало, що тільки дива мають сенс.

Робота пов’язана з ностальгічно-містичними почуттями художника до рідної країни та баченням світу завтрашнього дня. Відомий своєю технікою імітації мозаїки на полотні, митець базує свою творчість на спостереженні, створенні певної атмосфери, поєднанні різних задумів.