М17 Contemporary Art Center
ON LINE GUIDE
НЕСВОЄЧАСНЕ
Персональна виставка Віктора Сидоренко
Виставка #Несвоєчасне в М17 дала змогу вперше зібрати разом великий цикл Віктора Сидоренка «Пляж і берег», довжиною понад 25 метрів. Презентовано зовсім нові роботи із серії «Несвоєчасні». На окрему увагу заслуговує й унікальна техніка виконання робіт, яку автор, як він зізнався на відкриття, можливо, використовує востаннє. А крім того, особливістю експозиції стали архівні матеріали процесу створення представлених робіт, що дає ключі до переосмислення актуальності та наповнення медіума живопису і не лише.

«Не варто боятись стати неактуальним, несвоєчасним. Варто боятися не бути живим».
Віктор Сидоренко
Біографія
Народився у 1953 році в Талдикоргані (Казахстан). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (зараз – Харківська державна академія дизайну і мистецтв) (проф. Б. Косарєв) (1974–1979). Живе та працює в Києві.

Фундатор Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (2001).

У 2003 представив Україну на 50-тій Венеційській Бієнале з персональним проектом ЖОРНА ЧАСУ. У 2007 році був со-куратором Українського павільйону 52-ї Венеційської Бієнале (з Олександром Соловйовим), та був комісаром 54-ї та 55-ї Венеційської Бієнале (2011, 2013).

ВИБРАНІ ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ

2020 – LEXICON, Київ, Галерея Майстерня, Україна

2019 – АТРИБУЦІЯ ЧАСУ, Київ, Karas Gallery, Україна

2019 – НАБУТТЯ СУБ'ЄКТНОСТІ, Херсонський художній музей, Херсон, Україна

2018 – НАБУТТЯ СУБ'ЄКТНОСТІ, Voloshyn Gallery, Київ, Україна

2018 – АТОНАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ, Одеський музей західного та європейського мистецтва, Україна

2017 – ПЛЯЖ І БЕРЕГ, Національний музей Київська картинна галерея, Київ, Україна

2017 – ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ, Shcherbenko Art Centre, Київ, Україна

2016 — дослідницький проект MEMORY OF THE UNCONSCIOUS, Woodrow Wilson Center / Memorial Hall / США

2015 – СВІДКИ, Shcherbenko Art Centre, Київ, Україна

2015 – MEMORY REWIND, Bereznitskiy Aestetics, Київ, Україна

2015 – МЕТАНОЯ, Львівський Палац Мистецтв, Львів, Україна

2013 – ПРОЕКЦІЇ, Bottega Gallery, Київ, Україна

2012 – ВІДОБРАЖЕННЯ У НЕВІДОМОМУ, Єрмілов Центр, Харків, Україна

2012 – ЗАНУРЕННЯ, Київ, Україна

2012 – ЛЕВІТАЦІЯ, Black Square Gallery, Маямі, США

2011 – ЛЕВІТАЦІЯ, Національна академія мистецтв України, Київ, Україна

2010 – ЖОРНА ЧАСУ, Black Square Gallery, Маямі, США

2010 – ЛЕВІТАЦІЯ, галерея Taiss, Париж, Франція

2009 – ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ, Plaza Athenee's, Париж, Франція

2009 – НОВИЙ КОВЧЕГ, галерея Колекція, Київ, Україна

2009 – ЛЕВІТАЦІЯ, Національний художній музей України, Київ, Україна

2008 – АУТЕНТИФІКАЦІЯ, галерея Taiss, Париж, Франція

2006 – АУТЕНТИФІКАЦІЯ, Муніципальна галерея Лавра, Київ, Україна

2004 – ЖОРНА ЧАСУ, Національний художній музей України, Київ, Україна

2003 – АМНЕЗІЯ, галерея L-Art, Київ, Україна

2003 – ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА, Lora D Art gallery, Чикаго, США

2003 – ЖОРНА ЧАСУ, 50-та Венеційська бієнале, Венеція, Італія



ГРУПОВІ ПРОЕКТИ

2019 – MEMORY OF UNCONSCIOUSNESS, паралельна програма XV ISTANBUL BIENNALE, Туреччина, Стамбул

2019 – KYIV ART WEEK, Київ, БЦ Торонто Київ, Україна

2019 – COLLECTED MOMENTS, MODERNISM Gallery, США, Сан Франциско

2017, 2007 – TRAVERSE VIDEO, Х Міжнародний відеофестиваль, Тулуза, Франція

2016 – SUPERHERO, Національна академія мистецтв України, Київ, Україна

2015 – БЕСІДИ ЧЕРЕЗ 100 РОКІВ, Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ, Україна

2014, 2013 – PREMONITION: Ukrainian Art Now, Saatchi Gallery, Лондон / Великобританія

2013 – PULSE Art Fair, Black Square Gallery, Нью Йорк, США

2012 – CONTEXT Art Miami, Black Square Gallery, Майамі, США

2012 – MIAMI INTERNATIONAL ART FAIR, Black Square Gallery, Майамі, США

2012 – ARSENALE – 2012 паралельна програма, Мистецький Арсенал, Київ, Україна

2010 – ARTHAMPTONS, Mironova Gallery, Нью-Йорк / США

2010 – SCOPE ART SHOW BASEL, Mironova Gallery, Базель, Швейцарія

2010 – SCOPE ART FAIR NEW YORK, Mironova Gallery, Нью-Йорк, США

2010 – ART CHICAGO, Mironova Gallery, Чікаго, США

2009 – АРТ ПАРИЖ, Париж, Франція

2004 – ШВИДШЕ ЗА ІСТОРІЮ, Музей сучасного мистецтва KIASMA, Гельсінкі, Фінляндія (http://1995-2015.undo.net/it/mostra/17778)

2004 – ARTIADE – Olympics of Visual Art, Афіни, Греція

2003 – BLOOD: LINES AND CONNECTIONS, Музей сучасного мистецтва, Денвер, США (http://www.cydneypayton.com/list-of-selected-exhibitions/)

Книга Віктора Сидоренка «Герой. Об'єкт. Фантом»: http://sydbook.com/

1-ша ЗАЛА
Формування індивідуальної та колективної пам'яті, темпоральні режими культур, людська ідентичність і те, як вона конструюється, – теми, до яких постійно звертається Віктор Сидоренко. Його проєкти «Цитохронізми», «Амнезія», «Метанойя», Memory Rewind і не лише, сповіщають про подібні об'єкти художніх досліджень вже самими своїми назвами. Не стали виключенням і роботи, представлені на виставці «Несвоєчасне».

Експозиція виставки включила два проєкти художника. Перший – цикл «Пляж і берег», який Віктор писав протягом 2004–2017 років. Другий – нові роботи до вже відомої серії під назвою Un-Timely.

Найчастіший герой у мистецтві Сидоренка – певний транзитивний персонаж, із різними обличчями і вміщений в умовний простір, – «людина у часі». З роками персонаж все більше і більше «відривався» від конкретних конотацій минулого і все більше уособлював собою теперішнє, вбирав у себе його основні ознаки й «діагнози». Проте цикл «Пляж і берег» задає інакшу перспективу. «Людина як рефлексія доби», індивід, якого виліплював Сидоренко, реверсується до колективного і знов вплітається у полотно контексту. Тут немає «головного героя», який натрапив на свою самоідентифікацію та викристалізовує її. Тут є місце колективному, але не індивідуальному.

Сама техніка виконання робіт вже може вважатися метафорою формування спільної пам'яті. Вона виникла з акту знищення, і полягає у навмисному зістарюванні полотна – створенні кракелюру. Так, колективна пам'ять стосується пройдешнього, але формується у теперішньому через процеси конструювання певних інтерпретацій, вкорінення штучно зістарених образів. У 80-х роках, вперше приділивши цьому явищу достатньо уваги, дослідники історії дійшли висновку, що образи минулого, які домінують у свідомості соціуму, здатні більше розповісти не про історію, а про самий цей соціум.

У просторі експозиції розгортається цілий архів процесу створення робіт: фотозліпки відпочинку в Криму, скомпонована з фотографій панорама, акварельні ескізи та, зрештою, самі живописні твори. І ми бачимо, як від одного медіа до іншого від зображення «відпадають» фрагменти початкового відбитка. У цьому сутність архіву – він не тільки про збирання і зберігання, але й про забування і відбирання, про відсортовування отриманої інформації. Те саме стосується пам'ятування та його законів. Тож, наскільки кінцеве буде віддаленим від початкового, пройшовши крізь індивідуальну свідомість автора, а потім – ще й крізь індивідуальну свідомість глядача?

Виставка «Несвоєчасне», наслідуючи традиціям «меморіального повороту», пропонує глядачам зсунути фокус власних досліджень на те, яким чином суспільство пам'ятає про минуле, які механізми цим керують і, відповідно, що спогади можуть сказати про тих, хто їх зберігає, – про нас самих.


Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 9 робіт 70х280,5 см


Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 150х125 см
Архівні світлини до циклу
«Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017)
2-га ЗАЛА
З ідеєю про застарілість медіума живопису Віктор Сидоренко не сперечається, лишаючи її поза увагою. Водночас при пильному погляді роботи художника поряд зі своєю підкресленою «несвоєчасністю» цілком вписуються у стратегію сучасного живопису. Справжнім наповненням їхнього засобу зображення є не автентична реальність, а, тавтологічно, інший засіб зображення. Саме це демонструє зібраний в одному просторі архів процесу створення циклу «Пляж і берег». Живопис «цитує» акварельні ескізи, ескізи вибірково «цитують» панорамне фоторозкадрування, панорама вбирає окремі фотографічні «відтиски» життя. І результат доволі відмінний від того життя. Глядач отримує змогу побачити тут усі медіуми, які передували фінальному твору, та їхні комбінації, і скласти повніше уявлення про закартинну реальність, переосмислити її.

Так, живопис митця, що, наче, дистанціюється від тієї закартинної реальності через «медіальне нашарування», в оточенні архіву парадоксальним чином стає її найточнішим виразником. Чи не складається актуальна дійсність з різних медіа, з численних інтерфейсів, інформаційних повідомлень? Тоді й самі картини є ще одним вікном у неї.

Крім того, у цій частині експозиції глядачеві випадає зіткнутися і з дилемою про об'єктивну істину. Сюжети, присутні у «згорнутому» вигляді в першій залі, тут ніби отримують збільшення. І прокладають дві стратегії: можливості або неможливості пізнання тієї істини. Її відкриття, або ж, як у кінострічці Blow-up Мікеланджело Антоніоні, – усвідомлення вислизання сенсів в міру наближення.


Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
150х125 см


Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 35х120 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
200x150 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 200x150 см
Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 140х280 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
(2 екз)
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
150х125 см
Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 35x70 cm
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
150х125 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
35х120 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
200x150 см
Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 35x70 cm
Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 35x70 cm
Фоторозкадруваннядо циклу «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) 17x800 см
1-й ПОВЕРХ, МАЛА ЗАЛА
Цікава позиція споглядача відносно твору «Пляж і берег». Вона також може бути осмислена як погляд з сучасного у минуле. Аби побачити пляж з того ракурсу, з якого ми дивимось на нього тепер, треба відплисти. Люди стають маленькими, силуетними, а лінія пляжу – вужчою. Саме так ми здебільшого дивимось на «пережите» – з позицій макроісторії. Можна охопити оком велику картинку і зробити висновки. Але завжди лишається вірогідність, що з поля зору випадає дещо важливе. Здалеку те минуле, що є силуетно подібним до сьогодення, можна наповнити будь-якими опозиціями, відхрестившись від цієї подібності. «Одна історична епоха, яка не прийняла традиції епохи минулої, "мерехтить" крізь іншу», – коментував Сидоренко серію робіт зі схожими інтенціями. Але що можна розгледіти за тим «мерехтінням», підпливши ближче?

Тут криється суперечність, яка існує у сучасному суспільстві. А чи треба ближче? З одного боку, заглибившись, є ризик стати нездатними розгледіти помилки, що просто не можуть бути відрефлексовані зсередини іншого «епістемологічного профілю» – культури, яка була носієм інших «знань». З іншого, – чи ми вже відпливли достатньо далеко, аби бути відстороненими «археологами» пляжу? Чи став той пляж для нас берегом, краєм колективної свідомості іншої доби?

Експозиція грає з дистанціюванням, аби допомогти глядачеві визначитись із прийнятною саме для нього відстанню.



Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
150х125 см


Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка
150х125 см
Ескізи
Віктор Сидоренко, 1985, акварель, 49х60 см (4 екз),
1979, акварель, 35х42 см
Ескізи
Віктор Сидоренко, 1985, акварель, 49х60 см (2 екз),
1979, акварель, 35х42 см, 1979, акварель, 35х35 см
Ескізи
Віктор Сидоренко (2004 – 2005), акрил, 68х153 см,
вугілля, 63х141 см
2-й ПОВЕРХ
Пляж як «несвоєчасне» можна проінтерпретувати, відштовхнувшись від трактування свята, яке давав німецький філософ Ганс-Георг Гадамер. Пляж як свято, якому притаманний власний час і яке здатне виводити з буденності. Є, втім, певна відмінність. Свято, за Гадамером, – це повторюваність і злиття спогаду та теперішнього в єдиному моменті. Так, наприклад, святкування Різдва ніби робить можливим повторне переживання Христового народження, коли «кожне Різдво таємничим чином одночасне тій далекій події». Але пляж – це не момент, це протяжність; історія, яка не має завершення. Це простір, який завжди існує десь паралельно часу повсякденності. Його початку і закінчення на часовій осі не вдається позначити, як не вдається позначити початку і закінчення лінії берега. Якщо уявити, що з картин прибрали ефект «пошарпаності», чи будуть намальовані пейзажі все ще відсилати до минулого?

Віктор Сидоренко водить глядачів лабіринтами часу, ставлячи питання про континуальність культури; про те, чи справді «несвоєчасне», що не має яскравих маркерів конкретного часу, є неактуальним.


Цікава позиція споглядача відносно твору «Пляж і берег». Вона також може бути осмислена як погляд з сучасного у минуле. Аби побачити пляж з того ракурсу, з якого ми дивимось на нього тепер, треба відплисти. Люди стають маленькими, силуетними, а лінія пляжу – вужчою. Саме так ми здебільшого дивимось на «пережите» – з позицій макроісторії. Можна охопити оком велику картинку і зробити висновки. Але завжди лишається вірогідність, що з поля зору випадає дещо важливе. Здалеку те минуле, що є силуетно подібним до сьогодення, можна наповнити будь-якими опозиціями, відхрестившись від цієї подібності. «Одна історична епоха, яка не прийняла традиції епохи минулої, "мерехтить" крізь іншу», – коментував Сидоренко серію робіт зі схожими інтенціями. Але що можна розгледіти за тим «мерехтінням», підпливши ближче?

Тут криється суперечність, яка існує у сучасному суспільстві. А чи треба ближче? З одного боку, заглибившись, є ризик стати нездатними розгледіти помилки, що просто не можуть бути відрефлексовані зсередини іншого «епістемологічного профілю» – культури, яка була носієм інших «знань». З іншого, – чи ми вже відпливли достатньо далеко, аби бути відстороненими «археологами» пляжу? Чи став той пляж для нас берегом, краєм колективної свідомості іншої доби?

Експозиція грає з дистанціюванням, аби допомогти глядачеві визначитись із прийнятною саме для нього відстанню.



Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 250х125 см


Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 35х70 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 150х125 см
Рекреаційна зона
Андрій Сидоренко, відео (2011)


Цикл «Пляж і берег»
Віктор Сидоренко (2004 – 2017) олія, полотно, авторська техніка 150х125 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 150х125 см
Робота з серії «Несвоєчасні»
Віктор Сидоренко (2019) олія, полотно, авторська техніка 200x150 см
Партнери проєкту:
Made on
Tilda